Дівчина, якою була\Що шепоче нам дощ

Дівчина, якою була
Алексіс Спенсер завжди використовує надихаючі висловлювання, щоб виправдати власні невдачі та недоліки. Її найближчі друзі — далекий спогад, а борги за коледж все такі ж великі, як і в день її від’їзду, — але «що буде, те й буде». 
Однак, коли в один день Алексіс втрачає роботу та стосунки, не знаходиться достатньо дієвого висловлювання, щоб допомогти їй упоратися з цим. Як завжди, вона звинувачує у своїх проблемах весь світ, включно з собою колишньою, яка мала б більше старатися. Жаліючи себе, Алексіс знаходить пляшку горілки з часів коледжу, напивається та втрачає свідомість. Та цього разу вона прокидається не вдома — і навіть не в своєму місті. Насправді, вона навіть не у тому самому році…

Що шепоче нам дощ
Рейн Салліван і Олівія Гейл виросли разом, хоча не були родичами. Їх поєднало щось набагато сильніше: почуття, бажання й плани, а також обіцянка бути друзями до смерті.
Однак життя миттєво зруйнувало наївні обіцянки. Рейн полишив рідне місто, щоб стати популярним репером, але швидко зрозумів: слава має свою ціну. Його життя мчало на повній швидкості, і наркотики ледь не вбили його.
Після реабілітації Рейн повинен відновити свій імідж. Менеджер переконує його взяти участь у програмі фонду, що здійснює бажання людей із критичними захворюваннями.
Тимчасом життя Олівії перевернулося шкереберть, бо лікарі повідомили жорстоку правду про її хворобу. Дівчина мусила відмовитися від сподівань, які досі допомагали витримати виснажливе лікування.
Коли через роки вона знову зустрічає Рейна, швидко розуміє, що від хлопця, з яким вони дітьми обмінялися обіцянками, не залишилося й сліду